З’їзд європейських монархів у Луцьку в 1429 р.

 
 

З’їзд європейських монархів у Луцьку в 1429 р.




Метою даної роботи є узагальнення інформації про делегації, що прибули до Луцька, про перебіг подій на з’їзді та про хід дипломатичних переговорів, що провели його учасники. Джерелами для роботи є наукові праці та документи, що сьогодні не завжди є широкодоступними.
Луцький з’їзд був скликаний за попередньою домовленістю між Сигізмундом, Ягайлом i Вiтовтом. Мав на меті вирішити ряд справ, що стосувались християнства Європи в цілому. Призначений він був 1429 р. на свято Богоявлення, яке припадало на 6 січня.
Польський король Ягайло прибув до Луцька з своєю останньою дружиною Софією та малими синами Владиславом i Казимиром. Його супроводжували князі мазовецькі, сини Земовiта, князі Лiгнiцкi, князі Брестя Куявського та князі Поморські. Разом з ним були перші особи держави i уряду: архiбiскуп гнезенський Войцех Ястрембець, біскуп краківський Збiгнєв Олеснiцкiй, вельможі Михайловичи, Острогови, Самотульсци та багато інших панів та рицарів.
З великим князем московським Василiєм II Васильовичем, внуком Вiтовтовим приїхав митрополит Фотій, князі Борис (Олександр) Тверський (внук Вітольда), князь Олег рязанський та князь Одоєвські.
Від великого магістра курляндського прибув командор Балті i правитель міста Растенборга. Магістр iнфляндський Зiкфрiд прибув з великим кортежем своїх рицарів.
Крім того приїхали король датський Ерiк, молдавський Господар, хани татарські орд: перекопської (кримської), донської та волзької. Прибули посли від імператора візантійського Івана Палеолога та посол Папи римського Мартина V Андрій Домінікан.
Оточення Великого князя Вітольда складалось з його родини, дружина Юліана, визнані вельможі литовські Ольщанські, Радзивіли, Ромбовди, Монвіди та Кердієвичі. Були при Вітовтові двоє його найулюбленіших придворних Мальджик і Цибулька.
На початок січня прибули майже усі запрошені гості. Місто не могло прийняти усіх, а тому для приїзджих були відведені фільварки (садиби), що розташувалися в передмістях та прилеглих селах: Гнідаві, Красному, Омелянику, Заборолі й Жидичині.
На зустріч поважним гостям виходили луцькі Владики: Латинський, Грецький, Вірменський. Кожна делегація була супроводжувана до замку, де гостей по-королівському приймав Вітовт. Пишнотою прийому та блиском свого багатства показував князь яким королем йому бути належить. На цей з’їзд витрачались великі кошти і чималі запаси харчів та дорогих напоїв.
Сигізмунд як завжди змушував себе чекати. Тим часом гості Великого князя розважались на пирах і забавах. Влаштовували турніри, перегони, лови з усілякими видумками. Ягайло навіть поїхав був на полювання аж під Житомир, але почувши про наближення кортежу Сигізмунда, що рухався через Львів повернувся.
Двір Сигізмунда і його дружини Барбари Цилійської складався з князів німецьких, графів, панів угорських, хорватських, чеських, ружанських, пань та їх прислуги, а також з великою кількістю слуг, стражників та рицарства. Вітовт приїхав зустрічати імператора, аж до Забороля. Ягайло зустрічав його ближче до міста і на запросини імператриці їхав у її санях. Луцькі міщани і приїзджі зустрічали імператора, стоячи по берегах Стиру, дзеньканням церковних і костьольних дзвонів, звуками сурм, бубнів та пищалей. На зустріч Сигізмунду вийшли процесії луцьких Владик. Попереду з біскупом Андрієм Сплавським йшли католики з святими реліквіями, за ними православні і вірмени, а далі євреї з своїм равином.
Імператор зійшов з коня, привітав ввічливо біскупа католицького, вшанував несені святині поцілунком, а до інших віднісся легковажно. Далі в супроводі Вітовта з одного боку і Збігнєва Олєсніцкого – з другого цісар приїхав у замок, де була накрита пишна учта. На столах, покритих дорогими килимами, стояли стоси золотого і срібного посуду, дорогі наїдки та вина. Вельможі бенкетували в замку, а кортеж розійшовся по дворах і двірках, де міщани їх частували досхочу.
Дні проходили переважно у розвагах, ловах, турнірах. У палаці гостей розважав блазень Хунне, а тим часом політики готувались до обговорення дипломатичних питань.
В один із днів делегації старшин і панства зібралися в трьох палатах навколо своїх суверенів. В одній перебував Сигізмунд з чеського-угорсько-німецькими радниками, в другій – Ягайло з польськими, а в третій – Вітовт з литовсько-руськими. З огляду на те, що Сигізмунд був найтитулованішою і найпочеснішою особою, він пропонував на розгляд пропозиції Ягайлові та Вітовтові. Ті, у свою чергу, передавали пропозиції на розгляд своїй раді, а після того слідувала відповідь цісарю. А ще було так, що Сигізмунд звертався до старшини особисто.
На початок імператор запропонував Ягайлові вигнати Господаря з Молдавії, а територію краю поділити між Польщею та Угорщиною. Підставою для цього він вважав насильницьку колонізацію земель, що раніше були заселені русинами, а також і те, що волохи робили напади на сусідів і жили з розбою. Крім того волоський Господар був зобов’язаний, згідно умов трактату 1412 року, допомагати імператору у війні проти турків, але цього не виконував і через це християни терпіли поразки. На цю заяву поляки відповіли, що волохи є васалами (ленниками) польської корони і, що вони разом з руськими полками кілька років перед тим вирушали на підтримку імператорського війська. Стояли над Дунаєм два місяці і не їхня вина в тому, що воєводи імператора не прийшли на зустріч.
Другою пропозицією цісаря була справа об’єднання християн для протистояння перед агресією із зовні. На його думку, потрібно, щоб у християнському світі настав порядок і згуртованість. Для цього необхідно подолати гуситський рух, що охоплював більшу територію Чехії, Моравії та Сілезії і проникав у інші краї своїми реформаторськими впливами, а також необхідно було встановити єдність між двома гілками християнства скликавши вселенський собор, як це обіцяв Папа після Констанцького собору 1415–1418 рр. Сигізмунд заявив, що скличе собор сам, якщо Папа не прислухається до його прохань. А ще він сказав у присутності багатьох русинів, що католикам не слід ухилятися від об’єднання з православними, а також те, що святість догматів віри православної не поступаються перед вірою католицькою. Ці слова схвильовано прийняли русини, але в цілому питання унії не мало наслідків. Церковні сановники кожної із конфесій не бажали вступати в дискусії з релігійних питань.
Далі імператор запропонував, щоб Польща та Литва, як сусідні держави, підтримали його у боротьбі з турками. На що поляки відповіли, що вони мають дружні стосунки з турками і не хочуть наражати підданих на небезпеку. Проте, якщо інші держави утворять антитурецьку коаліцію, то і вони приєднаються до неї.
Крім цих загальнополітичних питань розглядались також питання про торгівлю, податки. Про сутичку Данії з Ганзейським союзом, про поселення частини тевтонського ордену в гирлі Дунаю для боротьби з турками.
Найбільш хвилюючою та неоднозначною була пропозиція Сигізмунда про надання Великому князю Литовському Вiтовту королівського достоїнства. І хоч на підготовку і реалізацію було затрачено багато зусиль все ж таки поляки, очолювані Збігнєвим Олєсницьким та Яном з Тарнова, енергійно протистояли коронації. Наступного дня зробили демарш: покинули з’їзд раніше за інших гостей. За ними виїхав король польський Ягайло, не попрощавшись з Сигізмундом та Вiтовтом. Після переляку та перших хвилювань Сигізмунд та Вітовт заспокоїлись і ще якийсь час радилися з приводу ситуації, що склалася. Імператор обіцяв прислати корону, навіть якщо Ягайло буде проти. Наприкінці він обдарував русинів цінними подарунками та хорошими кіньми і виїхав до Угорщини. Після нього роз’їхалась решта гостей.
На цьому, очевидно, не закінчується епізод з коронацією Вітовта, але подальший перебіг подій виходить за рамки зустрічі вельмож провідних європейських країн у Луцьку.
Вивчення даної теми у майбутньому дасть можливість створити галерею історичних портретів учасників цього з’їзду, серед яких були видатні політики Європи, а також і відтворити атмосферу життя Луцька в період його найвищого розквіту, дати оцінку з’їзду, що був, без сумніву, визначною міжнародною подією i не мав аналогів у світі.
Семенюк Віктор,
архітектор,
м.Луцьк


Создан 26 фев 2007



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником