Будівництво великими князями Литовськими Луцького замку

 
 

Будівництво великими князями Литовськими Луцького замку




Луцький Верхній замок – один із небагатих середньовічних замків, що збереглися до наших днів. Плин віків забрав гомінке колись життя, зруйнував споруди на його території,- могутні мури та башти залишились непідвладні часу. Мовчазним свідком історії Волині височить він серед широких луків над річкою Стир, вписавши свій силует до символів заповідних міст України.
Також Луцький Замок відомий багатьом, як Замок Любарта, названий так на честь литовського князя. Любарт вважався литовським князем, хоча ним він ніколи не був, оскільки не мав уділу в Литві, а лише на Русі. Володимирський князь Юрій Болеслав II одружується із сестрою Любарта і визнає давній весільний договір Андрія Юрійовича з Гедиміном та віддає Луцький уділ за своєю двоюрідною сестрою Любарту-Дмитру.
Відновлення Луцького удільного князівства закономірно передбачало влаштування тут князівського двору і побудову оборонних споруд навколо нього . Особливо важливими ці роботи стали тоді, коли Любарт з удільного стає великим князем Володимиро-Галиької Русі, а з втратою Володимира віт остаточно залишає за Луцьком роль столиці Волині.
На жаль, сьогодні нам не відомі документи, які б містили свідчення про будівництво Замку у Луцьку Любартом. Лише значно пізніший опис Луцького замку свідчить, що «…Іж на первей Велікій князь Люборт почал бил тиї обидва замкі муроваті, а на нім князь Світрігайло доконивал ». Слід зауважити, що так повідомляє про авторів побудови замку документ, складений через 160 та 93 роки після смерті відповідно першого і другого князів. Докази будівничої діяльності Дмитра- Любарта відшукуються і у інших рядах люстрації 1545 року: «…а замок, которим взвод замикают, еще Любортов єст», «… где бил князь Люборт почал греблю сипаті, почав од Яровей аж до Красного…». Ці документальні свідчення доводять будівельну практику князя в облаштування свого двору і одночасно наголошують на обсязі його фортифікаційних робіт – від встановлення механізму підйомного мосту В’їздової башти Замку і до стратегічної у військовому плані загати ріки Стир з метою підвищення рівня води довкола князівської резиденції і всього міста.
Замок будувався поступово, шляхом заміни дерев’яних укріплень цегляними. Будівництво Луцького Замку поділяється на чотири періоди в перші два з яких замок будувався Любартом Гедиміновичем.
В час першого будівельного періоду цегляного замку в Луцьку Любарт прибудував В’їздову башту з прилеглим до неї палацом і пряслом муру до дерев’яного гроду.
Для будівництва своєї резиденції Любарт розширив межі тісного дитинця, майже вся територія якого була зайнята спорудами соборної церкви Івана Богослова та владичого двору і перебувала у власності православної єпископії. Світські споруди не зводились власне на терені окресленому давньоруським гротом, їх будівництво велося лише попід мурами та на ділянці розширеної території Замку від часів Любарта.
Цегляні мури замку Любарта першого буд. Періоду значно збільшували обороноздатність західного фронту дерев’яного гроду і не вимагали в процесі будівництва розбирання старих укріплень, що було особливо важливо з огляду на постійне воєнне протистояння між Волинню та Польщею. Перед В’їздовою баштою було висипано плац біля замкового мосту, який пізніше завжди зберігав свою приналежність Замкові, і в майбутньому переріс в Замкову площу. Будівельникам Замку необхідно було в пониженій частині від Стирової до В’їздної башт викладати фундамент значно вищим від денної поверхні передбачивши в цих баштах і в палаці цокольні приміщення. Від старого гроду до новобудованого замку Любарта загрожувало йому підмиттям і зливневими водами. Тому будівельники засипали підошву фундаменту щебенем без розчину, крізь який грунтові води вільно просочувалися у рів. В’їздова башта була з боку рову закріплена невисокими кутовими контрфорсами.
З втратою у1366 році Володимира Любарт розпочинає підготовку до війни з Польщею за загарбані нею землі. Оскільки оборонні споруди Луцька на той час були недостатньо надійними Любарт опинився перед суворою необхідністю подальшої реконструкції оборонної мережі міста і продовження будівництва мурованого замку на місці дерев’яного гроту.
Від 1370 року і до смерті Любарта близько 1385 року тривав другий період його будівельної активності а реконструкції Луцького дитинця. До другого буд. Періоду відносяться: закладка зубців-мерлонів з підвищенням на один ярус В’їздової башти й влаштуванням над нею шатрового даху, а також заміна мурами більшої половини дерев’яної північної стіни – від цієї башти до двору єпископа та близько половини східної – від двору єпископа до південного кінця валу, на якому було закладено Стирову вежу з аналогічним В’їздовій контрфорсами по зовнішніх кутах. Замінювались мурами стіни між дерев’яними баштами старого гроду.
Любарт не встиг довершити будівництво Стирової башти, вивівши над її цоколем лише один ярус в рівень з оборонними мурами. Так завершились два будівельні періоди в спорудженні Любартом Луцького Верхнього замку, основним результатом якого стало розміщення на розширеній території гроду споруд князівського двору-палацу, службових й господарчих будівель та заміна частини дерев’яних укріплень дитинця цегляними.
Окольний замок, що примикає з західного боку до Верхнього, залишився при Любарті дерев’яним, оскільки характеристики матеріалу і кладки залишків мурів вказують на їх значно пізніше походження.
В Луцькому замку, у складі його двох частин – вишній та окольній, зосереджуються усі органи управління Волинським князівством: законодавчі, виконавчі, судові і церковні. Міський демос – ремісники, купці, рибалки, рядове духовенство та значна частина міщан, зайнята сільськогосподарським виробництвом, роззосереджується по широкому передмістю на берегах та острівних підвищеннях Стирової заплави від Гніда ви до Градної гори з посадським центром поза Перекопом Окольного замку. Остаточне завершення цих змін закріплюється пізніше надання місту Магдебурзького права.
Після смерті Любарта його син Федір також іменується великим князем, але не володіє Луцьком, бо не має спадкових прав на Луцьке княжіння. Федір Любартович був сином від другого шлюбу Любарта із дочкою ростовського князя, оскільки його перша дружина рано померла бездітною. Наприкінці 1392р. Луцьк «навічно» переходить до князя Вітовта-Олександра Кейстутовича.
Вітовт утвердившись великим князем на Литві, зберігав титул Луцького князя і приділяв багато уваги Луцьку, вважаючи Волинь своєю резиденцією. Замок в час отримання його Вітовтом був на половину дерев’яним, таким він, звісно, залишатись не міг. Тому за час правління Вітовт зафіксовано третій будівельний період Луцького замку, який мав чотири етапи. Підчас трьох перших етапів послідовно замінювались мурами дві ділянки східної і одна північної стіни, і лише на четвертому в найвищій точці дитинця було збудовано Владичу башту з невеликими пряслами мурів, що повністю замкнуло замковий терен в цегляне кільце реконструкції. Характеристика цегли і кладки говорить про те, що всі етапи третього будівельного періоду здійснювались з невеликим проміжком в часі. Третій буд. період Луцького замку можна віднести на кінець XIV - початок XV століть, тобто на час князювання Вітовта. Отже, залишки дерев’яних укріплень луцького дитинця було замінено цегляними мурами, що, аналогічно до попередніх закінчувалися зубцями-мерлонами із щільно видними бійницями та мурованою баштою під шатровим дахом, що пізніше називалась Владичою.
В січні 1429 року в Луцьку збирається з’їзд європейських монархів, на якому, поряд з розглядом проблем міжнародних відносин, піднімалось питання про коронацію Вітовта. Це спричиняє до конфлікту між Литвою і Польщею. Того ж року виходить наказ Вітовта «твердити» місцеві замки і готуватись до війни.
Війна розпочалась через рік після смерті Вітовта, коли Волинь вже належала покровителю русинів великому князю Литви Свидригайлу Ольгердовичу. Лише через місяць після початку Луцької війни, польський король відступив від Луцька, зазнавши великих втрат і помирившись з Свидригайлом. Розміщення резиденції Свидригайла саме в Луцьку підтримувало його статус політичної столиці не лине Волині, а й певною мірою всієї Русі – України.
Автором четвертого будівельного періоду став великий князь Свидригайло. На той час Вишній замок був вже повністю цегляним, за винятком башти над Стиром, яка все ще була мурованою лише врівень зі стінами. Отже. Свидригайлом була збудована лише одна башта замку – Стирова, яку ще називають Баштою Свидригайла.
Під час четвертого буд. періоду одночасно з модернізацією було остаточно завершено спорудження цегляного Замку в луцькому дитинці. Всі три його башти були рівними за висотою і завершувались шатровими дахами з підсябиттями, від яких на сажень нижче йшли гребені суцільного кільця мурів з обланками, пристосованими для ведення вогню як з метальної, так і вогнепальної зброї. Подібний архітектурний образ Луцький замок зберігав протягом двох століть – від середини XV до другої половини XVII століття.
Після Свидригайла ні Луцьк окремо, ні Волинь взагалі вже не мали автономних князів, а Луцький замок прямого свого господаря. На цьому завершується період існування Луцького Замку як резиденції князівського двору і уряду автономної Волині – спадкоємниці давньоруської держави Романовичів.


Создан 12 янв 2007



  Комментарии       
Всего 1, последний 4 года назад
Евген Сангушко 17 мар 2013 ответить
ГАРАНТ ПРАВ - КОНСЬКЕ ЯРМО на ШИЇ НАШЕГО РОДА….


ПРЕЗИДЕНТ П/Р, рецидивіст ЯНУКОВИЧ та його КОМУНІСТИЧНИЙ УРЯД є ГОЛОВНИМИ ВОРОГАМИ НАШОГО ВЕЛИКО КНЯЖОГО РОДУ та НАРОДУ УКРАЇНИ. Він ГАНЬБУЕ МЕНЕ, наш шановний рід, мого прадіда Рюріковича, Гедиминаса, його ГЕРБ, та УКРАЇНУ в цілому.
ТАКОЖ НЕ ДАЮТЬ ЗАРОБЛЯТИ ПРАЦЮВАТИ, та ГОДУВАТИ ДІТЕЙ.
У нього НЕ МАЄ ГІДНОСТІ.
ВІН та ЙОГО КОМУНІСТИЧНА ПРИСЛУГА ВЕДЕ СЕБЕ ГІРШЕ : ЗАГАРБНИКІВ – ОКУПАНТІВ.
ТИМОШЕНКО - як колишній КЕРІВНИК КМУ, ЯЦЕНЮК - як колишній КЕРІВНИК ВРУ та їм ПОДОБНІ КЕРІВНИКИ НЕЛЮСТРОВАНИХ КРИМІНАЛЬНИХ ПАРТІЙ є ДЕРЬМОКРАТИ та змовники в ФАЛЬСІФІКУВАННІ СУДОВИХ СПРАВ , в БЛОКУВАННІ НАЛЕЖНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ на ЗАХИСТ МЕНЕ ТА МОЄЇ РОДИНИ в УКРАЇНІ , також в уже ВІДКРИТИХ ДЕЖПОЛІТКАТУВАНЬ.


м.Харків 61039 вул.Крапивницького 14.15.12.2012р.В.КнязьЛюбарт-Сангушко Є.О.


Що потрібно робити …..

Щоб покращити життя в Україні всього народу, для цього потрібно змінити існуючий в Україні-Росії політичний лад (РЕЖИМ).
Без істотних політичних змін режиму РЕАЛЬНИХ змін на краще , НИКОЛИ – НИКОЛИ НЕ БУДЕ.
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником